Press "Enter" to skip to content

Літературний натуралізм

Талановита людина талановита у всьому. Ось і серед лікарів захоплені літературою не рідкість. Напевно, медичну і околомедицинскую прозу ріднять дві речі: цинізм і деякий викликає байдужість до навколишнього дійсності. З цієї причини і в нашій добірці книги, своїм цинізмом підпирають норми моралі.

Настільна книга журналіста і медиаактивиста Джуліана Ассанжа

Джуліан Ассанж

Олександр Солженіцин «Раковий корпус»

Один борець за правду захоплюється іншим борцем за правду. Крім книг Солженіцина, Ассанж зізнавався в любові до Францу Кафці. Напевно, тому що сам у чомусь став невымышленным збірним героєм цих письменників.

«Раковий корпус» – почасти біографічна книга Солженіцина. Неважко здогадатися, про яку хворобу там йде мова. Опис ракової лікарні та її мешканців настільки похмуре, що в щасливий результат не віриться до останньої сторінки. І опису… Яскраві, красиві описи, взросшие на повній фобій темі.

Новинка

Гертруда Стайн «Війни, які я бачила»

Погляд на окупацію з боку західного фронту. Франція, 40-е роки. США вступили у війну проти Рейху, а Стайн живе все ще в окупованій нацистами країні. В основі книги – не батальні сцени (яких, по суті, й не було), а глибокі міркування про самої суті війни, національності людини і моралі, яка не може існувати в такий час без тотальної деформації.

Класика

Вікентій Вересаєв «Записки лікаря»

У лікарів-письменників (в їх числі Чехов і Булгаков, до речі) є в текстах якийсь особливий цинізм, межує з натуралізмом. У той час як ми бачимо лікарську практику чимось рутинним, для Вересаєва це – емоційна буря. І така ж темпераментна у нього вийшла книга більш ніж століття тому. Здається, пройшов цілий вік, а крім методів діагностики з тих пір мало що змінилося. Відмінна книга для тих, хто на кілька годин хоче приміряти на себе білий халат.

Made in Belarus

Андрій Остроумов «Дуді дубі ду»

Ложка меду в нашій добірці. Повна божевільного гумору книга життєвих історій, абсурдні за своєю суттю і неясних до самого фіналу. «Дуді дубі ду» можна розглядати як пам’ятник самим раннім нульовим. Тут тобі і «встав на ноги» бізнес, і перегін машин з Європи. І звичайно ж, прості людські відносини, які ось вже кілька тисяч років не змінюються.

 

 

 

Підготував Андрій Диченка

Be First to Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code